1. Хто повинен отримувати дозвіл на викиди??
Отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Закон України «Про охорону атмосферного повітря» зобов’язує суб’єктів господарювання усіх форм власності (у тому числі бюджетні, державні, комунальні підприємства, установи і організації) отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які утворюються у виробничих процесах згаданих суб’єктів господарювання.
Джерело викиду - об’єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Стаціонарне джерело забруднення атмосфери – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що має статичні просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
Пересувне джерело забруднення атмосфери – транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин.
Організований викид – викид, який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби, аераційні ліхтарі та інші споруди.
Неорганізований викид – викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилової суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» № 2707-XII від 16.10.1992 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди.
Перелік найбільш широко поширених джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря:
- опалювальна піч чи котел, що працюють на газу або на твердому паливі (пелети, дрова, вугілля, лузга соняшника, пічне паливо і т.п.);
- метало- або деревообробні верстати (в т.ч. циркулярна пилка);
- пропановий різак;
- зварювальний електродуговий апарат;
- ковальський горн;
- кормодробарка;
- резервуар/ємність для зберігання палива (ДП, бензин, скраплений газ);
- корпус утримання свійської худоби (свині, ВРХ, птиця і т.п.);
- зернові склади;
- зерноочисна споруда ЗАВ, зерноочисна машина ОВС-25;
- зерносушарка;
- сепаратор, силос-накопичувач, норійна вежа;
- аспіраційна чи вентиляційна система;
- пункт відвантаження сільгосп продукції на авто чи ж/д транспорт;
- пункт відвантаження відходів очищення зернових культур на авто чи ж/д транспорт;
- стоянка/гараж для автотранспорту та спецтехніки;
- асфальтозмішувальна установка;
- ємність для зберігання бітуму, мазуту і т.п.;
- дробильно-сортувальний завод;
- теплогенератори;
- фарбувальна дільниця, тощо.
2. Здійснення викидів без дозволу. Що загрожує підприємству???
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р. № 2707-XII особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, несуть відповідальність відповідно до Закону.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. № 1264-XII порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Кримінальним Кодексом України окремо виділено статтю 241 «Забруднення атмосферного повітря», згідно з якою забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля — караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.
Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки — караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2.1. Штрафи.
Згідно зі статтею 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об’єктів тягнуть за собою накладення штрафів на посадових осіб.
Розміри штрафів передбачені статтею 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення
При цьому слід зазначити, що застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди (збитків), заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
2.2. Збитки
Нарахування збитків передбачено статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтею 33 та 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Розмір відшкодування збитків визначається розрахунковим методом відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 № 639 зареєстрованій в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 за № 48/16064.
Звертаємо Вашу увагу, що Верховний Суд від 15 жовтня 2019 року відновив дію методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Постанова Верховного Суду у справі № 826/3820/18 від 15.10.2019 р. (адміністративне провадження № К/9901/68979/18, К/9901/998/19) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85087717.
Тобто розмір збитків у кожному випадку розраховується окремо, і залежить від декількох чинників, тому суми збитків можуть складати від сотні гривень до декількох мільйонів гривень, а в деяких випадках суми таких збитків тягнуть за собою відкриття кримінальних справ.
2.3. Призупинка діяльності.
Статтею 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено обмеження, тимчасова заборона (призупинення) або припинення, (далі – призупинка) відповідно до законодавства, господарської чи іншої діяльності пов’язаної з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами.
Але, на сьогодні «Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища» затверджений постановою Верховної ради України від 29 жовтня 1992 № 2751-XII – втратив чинність (підстава – п.2, розд. II ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості екологічних документів дозвільного характеру»).
Тому при встановленні на підприємстві порушень умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, орган державного нагляду та контролю може звернутись з позовом до суду у якому просити суд прийняти рішення про призупинку діяльності підприємства і визначити спосіб та порядок її здійснення (опломбування. опечатування та ін).
Рішення суду обов’язкове для виконання. У разі прийняття судом такого рішення на користь органу державного нагляду та контролю – це і буде підставою для здійснення призупинки діяльності підприємства.